Договір оренди і договір позички


Договір Оренди -Орендодавець передає орендарю майно в користування за плату на строк, установлений договором. Орендар приймає майно, оплачує орендну плату і зобов’язаний повернути майно в установлений строк.
Орендодавцем може бути:
— власник майна;
— особа, якій належать майнові права;
— особа, уповноважена укласти договір оренди ( ст. 761 ЦКУ)
Договір Позички-Позичкодавець безоплатно передає користувачу річ для користування протягом установленого договором строку.
Позичкодавцем може бути юридична або фізична особа.
За договором позички юридичній особі-СПД заборонено передавати майно особі, яка є його:
— засновником, — учасником, — керівником, — членом його органу управління чи контролю ( ч. 2 ст. 829 ЦКУ)

Стаття 828. Форма договору позички
1. Договір позички речі побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно.
2. Договір позички між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі.
3. Договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до статті 793 цього Кодексу.
4. Договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
При цьому, на даний час законодавством України чітко не визначено поняття “наземний самохідний транспортний засіб”, а розшифровано лише термін “наземні транспортні засоби”.
Згідно статті 1 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 №1961-IV наземні транспортні засоби – це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах.
Підпункт “В” статті 1 Європейської угоди, що стосується праці екіпажів транспортних засобів, здійснюючих міжнародні автомобільні перевезення (дата приєднання Україною 07.09.2005) визначає, що під “автомобілем” мається на увазі будь-який самохідний транспортний засіб, що використовується зазвичай для перевезення на дорогах людей або вантажів або для буксирування дорогами транспортних засобів, що використовуються для перевезення людей або вантажів; цей термін не включає сільськогосподарські трактори.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.